Стихи Про Украину — подборка стихотворений

Стихи Про Украину — подборка стихотворений

Стихи Про Украину — подборка стихотворений
СОДЕРЖАНИЕ
0
09 мая 2021

Стихи на тему «Украина»

Кто научился жизнь ценить.

Вселенная вздыхала, наблюдая
За злобой и за глупостью людей…
Они делили земли, не взирая
На то, что нет у них земли своей…
Мы – гости, нас пожить сюда пустили…
Останутся и реки, и леса…
А мы уйдём, как будто и не жили…
Смеялись с нас веками небеса…

На что мы тратим жизнь? Зачем всё это?
Воюем, чтоб кого-то победить…
А в душах стало слишком мало света,
Ведь ненавидеть проще, чем любить…
А люди снова мнят себя Богами
И судьбы посторонние вершат…
Оплачены кровавыми деньгами
Умы людей, что запросто грешат…

Опомнитесь, оставьте в одиночку
Политиков, решивших воевать…
Пусть сыновья воюют их и дочки,
А мы, давайте миром всё решать…
Давайте будем капельку умнее,
Чем те, что всё за деньги продают…
Кому нужны ничтожные идеи,
Что у детей забрали мир, уют.

Давайте для детей оставим место,
В своих сердцах, в умах, в душе своей…
Им с нашею войной темно и тесно…
Мы стали не похожи на людей…
Вселенная… леса, поля и реки…
Любимых рук бесценное тепло –
Вот это не купить, увы, в аптеке…
Давайте жить во благо, не на зло…

Не портьте то, что Богом создавалось…
И человек ведь – дело рук творца…
Сердец так много искренних ломалось
От пуль, измен и острого словца…
Остановитесь, хватит разрушений…
Судить намного проще, чем простить…
Не тот, кто создаёт ракеты – гений,
А тот, кто научился жизнь ценить…

  • 727
  • 17
  • Сборники
  • Поделиться

Простите нас, родные Россияне,
Пока еще вращается Земля,
Мы братьями Вам быть не перестали,
Вас предала не Родина моя

Не люди, что на площадь выходили,
Пытаясь наболевшее сказать,
А те, кто нашу Родину купили,
Купили, чтобы выгодно продать.

Правители приходят и уходят,
Кого-то помнят долго и добром,
Но комом каждый президент выходит,
Как первый блин, в моем краю родном.

Нас ссорили с экранов и смеялись,
Что разругались братья в пух и прах,
Но верим, мы в душе людьми остались,
И понесем друг друга на руках;

Когда из нас кого-то ранят в спину,
Не будем о гражданстве вспоминать,
Я верю, что не может Украина
На братские народы наплевать.

Простите нас, что Вас не пропускаем,
На собственных границах как врагов.
Простите, что каналам доверяем,
Где нас считают всех за дураков.

Показывают войны, истерию,
И получают в долларах паёк,
Но нету Украины без России,
Как без ключа, не нужен и замок.

Мы все — одна семья, пусть разругались,
Но ссоры ведь случаются в семье;
И главное, чтоб мы людьми остались,
А не зверьми, готовыми к войне.

За Землю, за туманные идеи,
Забыв о том, что детям нужен мир!
Я думать по-другому не умею,
А мы для власти нашей, просто тир.

Хотят — на нас же армию направят,
Хотят — на воздух нам введут налог.
Но разлюбить Россию не заставят,
Пока мы вместе, верю. с нами Бог!

  • 111
  • Сборники
  • Поделиться

Я — украинка с русскою душой!
Не переделать и не изменить…
Я — гражданин своей страны большой.
СССР умел детей растить,
Не разделяя нас и не стыдясь —
Своих Побед и значимых имён.
В мою страну, что Родиной звалась,
Сейчас какой-то европринц влюблён…

И всё она торопится, спешит…
Но это по расчёту глупый брак,
В котором ни любви, и ни души.
Запятнан кровью жёлто-синий флаг.
И это всё — ответственность властей,
Пришедших к нам на лжи и на крови,
И на слезах несчастных матерей.
Где ненависть с войной — там нет любви.

Остановитесь! Тесно на земле
От передела власти и вражды.
Поймите люди, нет добра во зле!
Чужих детей спасите от беды,
Тогда и ваших кто-нибудь спасёт…
Славяне, только вместе мы сильней!
Поссорились? Но мы один народ.
И надо быть умнее и добрей!

А на угрозы злые в адрес мой —
Я пожелаю мира вам в ответ!
Я — украинка с русскою душой…
Во мне любовь, а ненависти нет!

  • 25
  • 2
  • Сборники
  • Поделиться

Моя Украина – это цветы,
Цветущие только на воле,
Моя Украина – дыханье весны,
Согревающей душу зимою!

Моя Украина не знает границ,
Придуманных страхом и болью.
Моя Украина – миллионы сердец,
Встречающих с хлебом и солью!

Украинец, татарин, белорус или грек,
Для меня это всё едино:
Ты для меня – родной человек,
Ты и есть – моя Украина!

Русский, грузин, еврей иль поляк –
На единой земле община.
В ней для меня – ты брат и земляк,
А мать нам одна – Украина!

Дети грудные, не знающие языка,
В семьях иль детских садах,
От кого к нам протянута крошек рука
Верно нас ждущих в детских домах:

Все кому так не хватает любви –
Для меня это всё неделимо.
Все они вместе – дети мои!
И дети мои – моя Украина!

Ты, умирая, рождаешься вновь,
Когда душа наполняется Светом.
Моя Украина – это Господь,
Говорящий с душою Новым Заветом!

И ты, кто сейчас на распутье стоит
Между отчаяньем, светом и тьмою,
Ты, у кого за других, душа так болит –
Ища свет внутри, идем вместе со мною!

Моя Украина – это сердце мое,
Где умирают обида и месть,
И где каждый день, рождаются вновь
Любовь, сострадание, честь.

Украина – всё лучшее в каждом из нас.
Это храбрость, вера, прощенье.
Так миру нужна Украина сейчас,
Примером вернуть его душам Спасенье!

Моя Украина – это праведный путь,
Который так важно пройти до конца,
Где страхом своим в глаза заглянуть
И в нём созидая, встретить Творца!

Моя Украина – слезы всех матерей,
За сыновей не напрасно пролитых.
Это светлая радость её дочерей,
С надеждой и верой ждущих любимых.

Моя Украина – это Любовь,
Которой возможно лишь только делиться,
Но она не делима, как наша Душа,
И только в Любви ей дано раствориться!

Моя Украина – не статус, не власть,
Не кумир, не звук и не символ.
Моя Украина – это нежность родного отца
И радость любимого сына!

Её береги сынок мой родной
Ведь она так красива!
В сердце твоем пусть будет с тобой
Именно эта – Твоя Украина!

Добірка віршів про Україну від відомих поетів та поетес для дошкільнят та дітей молодшого віку.

Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, малюють, квітують поля –
Добридень тобі, Україно моя!
Павло Тичина

Україна – рідний край.
Поле, річка, синій гай.
Любо стежкою іти.
Тут живемо я і ти.
(Автор невідомий)

Красивий, щедрий, рідний край
І мова наша солов’їна
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна
Платон Воронько

Україна – рідний край,
Рідне поле, зелен гай,
Рідне місто й рідна хата,
Рідне небо й рідна мати.
Ярослав Скидан

Привітний і світлий наш сонячний дім,
Як радісно й весело жити у нім.
Тут мамина пісня і усмішка тата.
В любові й добрі тут зростають малята.
Дзвінка наша пісня до сонечка лине:
«Мій сонячний дім — це моя Україна!»
Андрій Німенко

Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна,
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, одна.
Анатолій Камінчук

Ми дуже любим весь наш край,
ІМи дуже любим весь наш край,
І любим Україну,
Її лани, зелений гай,
В саду — рясну калину.
Там соловейко навесні
Співає між гілками:
Та й ми співаємо пісні —
Змагається він з нами!
Марія Познанська

Щоб довелося мандрувати –
Піти по рідній всій землі:
У кожне місто завітати,
У кожнім побувать селі, —
То навіть би за сотню років
Цього б не встигли ми зробить:
Простори в нас такі широкі,
А міст і сіл – що не злічить!
Марія Познанська

До нас журавлик прилітав,
Він гарні віршики читав
Про синє небо і весну,
Про Чорне море і Десну,
Про Україну – рідний край.
Ти ще раз, друже, прилітай!
Ігор Січовик

Моя рідна Батьківщина
Має назву Україна.
В мене й нація своя –
Українець в мами я.
Є у мене й рідна мова,
Де вкраїнське кожне слово.
Олексій Довгий

— Як ти любиш Україну,
Мій маленький друже?
— Нашу рідну Україну
Люблю дуже, дуже!
— З Україною нікого
В світі не боюся.
І щоранку я до Бога
За неї молюся.
Щоб була щаслива, дуже,
Щоб була багата.
Я люблю її так дуже,
Як маму і тата.
Олесь Лупій

Я тримаю у руці
Кольорові олівці.
Хочу я намалювати
Кримські гори і Карпати.
Степ і пагорби Дніпрові,
І озера, і діброви,
І веселку, і калину,
Чорне море і Дунай –
Все це наша Україна,
Наш чудовий рідний край!
Наталія Зарічна

Дужче і дужче кругом
Пісня гримить солов’я.
Гори мовчать над Дніпром
Це — Україна моя.
В небі шумлять літаки,
Коні залізні — в полях.
Гордим розливом ріки
Цвіт весняний по садах.
Світлі ідуть матері,
Зір їх красою сія.
Сонце і пісня вгорі,
Це — Україна моя.
Володимир Сосюра

Україна — край мій рідний
Від Кавказу по Карпати,
І веселий, і свобідний,
І великий, і багатий.
Де є в світі кращі ріки,
Як Дністер, Дніпро-Славута?
Хто покине їх навіки,
Тому в серці вічна смута.
Де є в світі кращі гори,
Де таке повітря свіже?
Де шумлять так гарно бори
І хвилює спіле збіжжя?
Де ясніше сонце світить,
Де гарніше зорі сяють?
Де ж солодше пахнуть квіти —
Як у нашім любім краї!
Роман Купчинський

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Володимир Сосюра

Матері ласкаві очі
і долоні рідні-рідні
вперше ти побачив, хлопче,
тут, у нашій Україні.
Білу хату, вікна сині,
сонце, ліс, потоки рвійні –
вперше ти побачив, сину,
теж у нашій Україні.
І стежина прибережна,
шлях широкий, друзі вірні –
все тобі відкрилось вперше
тут, у нашій Україні.
І тому, як рідну матір,
дорогу твою, єдину,
як весну, пісні крилаті –
так любімо Україну.
Віктор Терен

Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!
Хай же мир і дружба поєднають всіх,
І дзвенить дитячий безтурботний сміх.
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж у нас одна!
Микола Сингаївський

Україна — край мій рідний
Від Кавказу по Карпати,
І веселий, і свобідний,
І великий, і багатий.
Де є в світі кращі ріки,
Як Дністер, Дніпро-Славута?
Хто покине їх навіки,
Тому в серці вічна смута.
Де є в світі кращі гори,
Де таке повітря свіже?
Де шумлять так гарно бори
І хвилює спіле збіжжя?
Де ясніше сонце світить,
Де гарніше зорі сяють?
Де ж солодше пахнуть квіти —
Як у нашім любім краї!
Роман Купчинський

Мої нескінченні дороги
Сплелися, мов доля моя,
Я знову вернув до порога,
Де батьківська рідна земля.
Країно моя — Україно,
Ще пращурів пам’ять жива,
Знайома тут кожна стежина,
І сонце мене зігріва.
Хай пісня твоя, Україно,
Злітає, як птах у блакить,
А мова твоя солов’їна
У кожній оселі звучить.
Піду у садочок вишневий,
Послухаю спів солов’я,
Там ранок зустріну рожевий,
Тобі я вклонюся, земля.
Федір Панто

Облітав журавель
Сто морів, сто земель,
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали журавля:
— Де найкращая земля? –
Журавель відповідає:
— Краще рідної немає!
Платон Воронько

Я маленька українка –
Треба всім це знати,
Українець є мій тато,
Українка – мати.
Українкою вродилась,
Українка буду,
Та про рідну Україну
Ввік я не забуду.
Уляна Федасюк

Україно моя мила,
Ти моя рідненька,
Я тебе так щиро люблю,
Хоч я ще маленька.
Іванна Блажкевич

Хоч малий я, невеликий,
Зате добре знаю,
Що край рідний – Україна,
Я тебе кохаю
Павло Тичина

Я дитина українська,
Вкраїнського роду,
Українці – то є назва
Славного роду.
Україна – то край славний,
Аж по Чорне Море,
Україна – то лан пишний
І степи і гори.
І як мені України
Щиро не кохати?
Мене ненька по-вкраїнські
Вчила розмовляти.
І як мені України
Щиро не любити?
Мене вчили по-вкраїнські
Господа молити.
За свій рідний край і нарід
Я Господа молю:
Зішли, Боже, Україні
І щастя і долю!
Юрій Шкрумеляк

Живи, Україно , живи для краси,
Для сили, для правди, для волі.
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
До суду тебе не скують ланцюги,
І руки не скрутять ворожі:
Стоять твої вірні сини навкруги
З шаблями в руках на сторожі.
Стоять, присягають тобі на шаблях
І жити, і вмерти з тобою,
І прапори рідні в кривавих боях
Ніколи не вкрити ганьбою!
Олександр Олесь

Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
Ліна Костенко

Я живу на Україні,
Де річки, озера сині, –
Чиста в них вода, прозора,
В дно глибинне світять зорі.
Найгарніші наші села,
Люди мудрі і веселі,
Хати білі, чепурненькі,
Діти всі такі гарненькі…
Маки в полі червоніють,
І волошки ген синіють,
Всі сади таки плодючі,
Огороди всі родючі.
Наша Україно мила,
Донька я твоя щаслива.
Григорій Комісаров

Різні в світі є країни,
Різні люди є у світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти.
Є з усіх одна країна,
Найрідніша нам усім,
То — прекрасна Україна,
Нашого народу дім.
Там шумлять степи безкраї,
Наче вміють говорити,
Там ясніше сонце сяє,
Там солодше пахнуть квіти.
Різні в світі є країни,
Гарні є і є багаті,
Та найкраще в Україні,
Бо найкраще в рідній хаті.

(записано Р. Кабальчинською)

Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.
Послухай, як вода шумить –
Дніпро до моря лине, —
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Петро Осадчук

Ми ходили в поле зранку –
Я, Богданчик і Оксанка.
І у житі між стеблинок
Назривали волошинок.
І мені здалося трошки,
Що синесенькі волошки
Під промінням сонця зранку –
Ніби очі у Оксанки.
А Богданчик гордовито
Нам промовив: – Стигле жито
І волошки світло сині
То – мов прапор України!
Микола Щербак

Комментировать
0
Комментариев нет, будьте первым кто его оставит

;) :| :x :twisted: :sad: :roll: :oops: :o :mrgreen: :idea: :evil: :cry: :cool: :arrow: :P :D :???: :?: :-) :!: 8O

Это интересно

Стих Мотылек И Цветы Стихи
0 комментариев

Стихотворение Есенина Москва Стихи
0 комментариев
Adblock
detector